Кто хочет Господа понять,
Попробует пусть мир обнять.
На океана дно взглянуть,
Вселенную перевернуть.
Играть луною,как в пинг-понг,
Выше небес построить дом.
Себя за волосы поднять,
Звезды на небе помешать.
Не надо мудрствовать лукаво,
Лучше не забывать о главном:
Что слово библии гласит-
Так мы должны с тобою жить.
А если что-то непонятно,
Вернись ты к слову вновь,обратно.
Ни раз,ни два-ты выучи
И откровенье получи.
И сколько слово ни читаешь,
Все новое ты открываешь.
Для жизни слово нам дано,
Из уст Отца пришло оно.
Читай,читай,читай,читай
И с верой слово принимай.
И проповедников послушай,
Опять же-слово в твои уши.
Быть может только лишь тогда,
Твои откроются глаза
И ты поймешь,что к мыслям Бога
Длиною в вечность есть дорога.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
